Архив за месяц: января 2015

           КІБЕРБУЛІНГ – це  одна з форм агресії,знущання над співрозмовником у віртуальному просторі,жорстокі дії з метою дошкулити,нашкодити,принизити іншу людину. При цьому використовуються інформаційно – комунікаційні засоби:мобільні телефони,електронна пошта,соціальні мережі.

Психологічні характеристики булера – нападника (Олвеус)

1.Людина домінантна,схильна самостверджуватися з використанням сили;

2.Має неврівноважений темперамент ,імпульсивний,легко зациклений на чомусь.

3.Має більш позитивне ставлення до насильства,ніж більшість підлітків їз його оточення.

4.Важко підкорюється правилам.

5.Проявляє мало співпереживання до інших,які зазнають нападок.

6.Часто ставиться агресивно до дорослих.

7.Добре говорить про себе поза межами незручних ситуацій.

8.Проявляє і проактивну агресію(для досягнення мети),і реактивну агресію(у відповідь на провокацію).

  Далі

                  Ми живемо в час небувалого злету інформаційних технологій. Ми отримуємо інформацію завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними – і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Є безліч можливостей використання інформаційних технологій  – від самостійного складання досить досконалих програм, створення своїх сторінок у просторі Internet, дистанційного навчання до занурення у світ найкращих музейних колекцій, бібліотек і, навіть, пограбування банків та розкриття секретних кодів. Виникають запитання – як впливає цей дивовижний штучний інформаційний світ на психіку людини і, зокрема, студентської молоді? За яких умов цей новий вид людської діяльності сприяє розвитку особистості, а за яких заважає?Даний матеріал містить цікаву інформацію про комп’ютер, його позитивний та негативний вплив на людину  та студентську молодь, зокрема.

Далі

 

9 порад як успішно здати сесію: думки викладача,

відмінника та ледаря

1

Сесія завжди приходить не очікувано, і починається марафон на виживання в умовах недосипання, недоїдання та виснажливого навчання. Щоб допомогти Вам подолати цей шлях з мінімальними втратами, ми запитали як скласти сесію у викладача, відмінника та ледаря.

ВИКЛАДАЧ

 2

1. Вчіться протягом семестру

Якщо Ви готувалися до кожного семінару, то у Вас утворилася система знань. І навіть якщо у Вас не буде вистачати часу на підготовку до якогось конкретного заліку чи іспиту, то спрацюють ті знання, які були отримані раніше, тобто Ви згадаєте те, що не встигли повторити.

2. Висипайтеся

Використовуйте всі слушні моменти для того, щоб поспати. По-перше, щоб активно готуватися наступного дня, Вам потрібно відпочити. По-друге, під час сну Ваш мозок виконує дуже важливу роботу – він засвоює отриману протягом дня інформацію, тобто переміщує її з оперативної пам’яті у довгострокову.

3. Налаштуйтеся на успіх

Вірте у свою удачу і в свій успіх, це надає сили та підтримку в ситуаціях, коли людина може розгубитися. Ну, і ніхто ще не скасовував того правила, що успіх приходить до тих, хто в нього вірить. Але пам’ятайте, що викладачі також люди, тобто розраховуйте на себе, а не на хороший настрій екзаменатора, бо викладач теж може бути роздратованим або втомленим.

ВІДМІННИК

3

1. Готуйтеся самостійно

Під час колективної підготовки різко зменшується продуктивність праці. Розділяти питання також не слід, бо нема впевненості, що товариш їх підготує добре.

2. Складіть план

Це дасть Вам змогу грамотно розподілити свій час. Краще спочатку мінімально підготуватися до кожного питання, потім вже поглибити знання і, якщо залишився час, відшліфувати їх. Не плануйте нічого вчити в останній день: можна якусь годинку пробігтися по всьому матеріалу, але бажано все знати вже до цього. Також у своєму плані залиште час на відпочинок, щоб не виснажувати організм, або на заняття чимось іншим, бо як ми знаємо зміна діяльності – також відпочинок.

3. Працюйте системно

Візьміть 2-3 підручники з курсу і коротко законспектуйте їх за методичкою і тільки після цього відкривайте перелік питань, які дав викладач. Бо якщо пройти весь матеріал, то утворюються системні знання з предмету. Таким чином навіть якщо Ви не знаєте якесь питання, то у Вас виникають асоціативні зв’язки і Ви зможете здогадатися про що йдеться.

 

 

ЛЕДАР

 4

1. Позичте конспект

Знайдіть людину, яка добре знає даний предмет або вже отримала автомат з нього і попросіть у неї конспект. Конспект відмінника – це екстракт з підручника, в ньому буде послідовно викладена головна інформація, тож Вам не доведеться читати весь підручник, в якому крім основного є ще велика описова частина.

2. Попросіть розповісти Вам основне

Визначте декілька одногрупників, які вже підготувалися до іспиту і попросіть кожного коротко розповісти Вам по декілька питань. Якщо Ви абсолютно нічого не знаєте, це гарний спосіб зрозуміти хоча б про що йдеться.

3. Не здавайтеся

Якщо на екзамені Ви не знаєте відповіді на питання, то можна запитати у сусіда. Або покликати викладача і попросити його пояснити, що саме потрібно зробити у даному завданні. Це може прояснити ситуацію або наштовхнути на якусь думку

День здачі

Перед виходом з дому добре поснідайте овочами та молочною їжею. Вийдіть на пів години раніше, ніж зазвичай, тим самим Ви будете готові до незапланованих подій (пробки, поломки і. т. п.). Не зубріть конспекти перед дверима аудиторії, так як Ви тільки наганяєте паніку і хаос в своїй голові. Доречно буде згадати приказку: “Перед смертю не надихаєшся!”

Момент здачі

Отже, ось Ви і з викладачем один на один, так би мовити вирішальна сутичка! Отже! Для початку, що ні в якому разі не варто робити:

1) Мовчати! Говоріть, говоріть хоч що небудь якщо не знайте відповіді на поставлене запитання. Природно не про вчорашній матч Україна – Австрія, про хоча б про суміжних областях поставленого питання.

2) Ніколи не кажіть “Я не знаю” замініть на вираз “Що то призабув” або “Мені важко відповісти”.

3) Не використовуйте такі вирази як “Мене на цій темі не було”, “Я втратив конспект” або “Мене покликали в цей момент”. Пам’ятайте, що викладач – це творча професія, і він зацікавлений у Вашій здачі. За Вашим викладачеві буде в задоволення сидіти з Вами влітку, і занудно повторювати той самий матеріал?

Саме так, так що без страху і тремтіння вперед на барикади!

ТВОРЧА  ОСОБИСТІСТЬ  УЧНЯ

ЯК  ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНА  ПРОБЛЕМА

 

Одним   з  показників   успішності   реформування  системи   освіти   в  Україні є   формування  творчої  особистості  учня.  Становлення  педагогічної  науки  у  ХХ  столітті  вирізняється  діалектичним   підходом   у   теорії  і   практиці  формування  особистості.  Його  реалізація  відображається   багатьма  різноманітними   напрямами :  біогенетичними ,  соціогенетичними , персогенетичними .  Згідно   з  основними   положеннями   цих   напрямів  особистість   розглядають  як   відносно   сталу  сукупність   психічних властивостей ,  як   результат  залучення  індивіда   у   простір  міжіндивідуальних зв ’ язків,  який  засвоїв  суспільно- історичний   досвід   людей   і   прагне   реалізувати  себе   в   соціально  значущій   діяльності.  Розвиток   особистості  є   процесом  і  результатом  входження   людини  в  нове   соціокультурне   середовище

Визначення  творчої  особистості,  її   структури  характеризується великою   варіантністю ,  яка  зумовлена   тим ,  що  творча   особистість   є  категорією   теорії   особистості,  теорії   діяльності,  теорії   .

Визначенню  поняття „ творчої  особистості”  у   філософській ,  педагогічній  та  психологічній  літературі  приділяють   багато   уваги.

Зважаючи  на   те ,  що  особистість  – це   системна   якість   індивіда, творча   особистість  –  це   підсистема   особистості,  яка характеризується  сукупністю   творчих   якостей  індивіда ,  що  забезпечують   їй  успіх  у   творчій  діяльності .

Слід   звернути   увагу  на   те ,  що  у   психолого- педагогічній  літературі поряд  з  терміном  “творча   особистість ”  трапляється  термін  “креативна особистість ”.  Найбільш  вдалий   підхід   до  цього  визначення   запропонувала С .  О.  Сисоєва.  Креативну  особистість   вона   розглядає  як   таку   особистість ,  яка має  внутрішні  передумови ( особистісні   утворення,  нейрофізичні   задатки, специфіку  когнітивної   сфери ),  що  забезпечують   її   творчу   активність ,  тобто нестимульовану   ззовні   пошукову  та   перетворювальну  діяльність .

Творчі   можливості   учня – це   відносно   самостійна ,  динамічна  система творчих   якостей  його   особистості,  пов’ язана  з  інтелектом ,  умовами   розвитку , яка  формується,  розвивається   та   виявляється  у   творчій  діяльності  і   забезпечує  розвивальну  взаємодію  особистості  з  довкіллям.  Творчі   можливості   учня  реалізуються   не   тільки   в  предметній   діяльності,  а  й   у   процесі  його   життя, самореалізації  як   засобу   самоствердження ,  самовираження   та   саморозвитку.

Творчі   можливості   особистості  виявляються  в  її   творчій  діяльності  і  відображають   здатність   особистості  до  нестандартних  розв ’ язань стандартних  завдань.  За   таких  умов  творчі   можливості   являють   собою  сукупність   творчих   якостей  особистості,  деякі  з  яких  (творчі   уміння ,індивідуальні   особливості  психічних  процесів )  мають   подвійну   природу .  З  одного   боку ,  вони  природні ,  а  з  іншого ,  визначаються   умовами   розвитку , навчання   і   виховання.  Тому  модель  творчої  особистості  учня  повинна   бути  мультифакторною   за   своїм  конструктом  і   відображати  як   природжене,  так  і  надбане  у   структурі особистості  учня.

Розглянемо   творчі   якості   учня,  сукупність   яких   відображає   його   творчі  можливості .

1.  Підсистема  спрямованості  на   творчу  діяльність :  позитивне уявлення   про   себе ,  бажання   пізнати  себе ,  творчий   інтерес,  допитливість , потяг  до  одержання   нової  інформації ,  фактів .

2.  Підсистема  характерологічних  особливостей   особистості :  сміливість ,  готовність   до  ризику ,  самостійність ,  ініціативність ,  упевненість  у  своїх  силах  і   здібностях ,  цілеспрямованість ,  наполегливість,  уміння   довести почату   справу   до  кінця,  працелюбність,  емоційна   активність .

3.  Підсистема  творчих  вмінь:  проблемне   бачення,  здатність   до висування  гіпотез,  оригінальних   ідей ,  здатність   до  дослідницької  діяльності, вміння   аналізувати ,  інтегрувати   та   синтезувати  інформацію,  розвинута  уява , фантазія,  здатність   до  виявлення  суперечностей,  здатність   до  подолання інерції   мислення,  здатність   до  міжособистісного   спілкування.

4.  Підсистема  психічних  процесів :  альтернативність  мислення, дивергентність  мислення,  точність   мислення,  готовність   пам ’ яті, асоціативність  пам ’ яті,  цілісність,  синтетичність,  свіжість   і   самостійність  сприйняття ,  пошуково- перетворюючий   стиль  мислення.

Особливістю  творчої  особистості  дослідники   вважають  її   здатність   до творчої  активності .  С .  Сисоєва  визначає   творчу   активність   як   пошукову перетворювальну  спонтанну   діяльність  особистості,  яка  не   стимулюється ззовні ,  а  зумовлюється   внутрішнім   саморухом  особистості.

В .  Гаврилюк  виділяє  основні  структурні   компоненти  творчої  активності  особистості:

•   пізнавально- діяльнісний – активність   дитини  в  оволодінні   знаннями, уміннями  та   навичками ,  що  є   важливими   для  відповідної   творчої діяльності,  стимулює  особистість   до  самостійної  творчої  праці, забезпечує   її   вміння   використовувати  здобуті  знання   під  час розв ’ язання   творчих   завдань;

•   мотиваційно- вольовий  –  сформованість  у   дитини  позитивних  мотивів  творчої  діяльності,  вольових   рис  особистості  та   її   ціннісних орієнтирів,  що  забезпечують   залучення  у   творчу   діяльність;

•   змістовно- операційний – сформованість  активно- перетворювального ставлення  дитини  до  власної  діяльності,  цілісність  змісту ,  форм  і  методів  творчої  діяльності,  її   перспективність ,  цілісність, мобільність,  результативність  та   надійність;

•   емоційний  –  здатність   особистості  до  активного  творчого  сприйняття   оточуючої  дійсності ,  вміння   спілкуватися   з   іншими  людьми ( однолітками,  педагогами ),  в  процесі  якого  відбувається налагодження  позитивних   контактів,  зміна  особистісних   установок, прийняття  колективних  норм  життєдіяльності ;

•   самооцінний  –  прагнення  дитини  до  творчого   пізнання   своєї особистості,  виявлення  та   розвитку   власного   творчого   потенціалу , самооцінка   своїх  індивідуальних   рис,  здатності   до  самовиховання , вміння   аналізувати   і   реально  оцінювати  свої   вчинки,  визначати спрямованість  і   динаміки   саморозвитку  .

Гаврилюк  В .  запропонував   модель  формування  творчої  активності  особистості  вихованців   гуртків,  творчих   об’ єднань ,  клубів   позашкільних  навчальних   закладів .  Вона  має  передбачати  такі   послідовні   етапи: підготовчий  →  інтегрувальний   →  креативний .

На  підготовчому   етапі  процесу  формування  творчої  активності   учнів вчитель  має  забезпечити  шляхом  досягнення   прогностико- діагностичного  рівня  розвитку   творчої  активності   на   основі   самопізнання   та   самовизначення  особистості,  готовності   до  переходу   на   рівень   активного  засвоєння  нових  способів   пізнавальної  та   творчої  діяльності;  формування  в  учнів  загальної  уяви   про  творчу   активність   та   її   основні  компоненти;  пробудження   в  учнів пізнавального  інтересу   до  творчої  діяльності,  корекції   самооцінки   внутрішніх  творчих   потенцій ;  сформованості  вміння   планувати  та   практично реалізовувати   власну   творчу   ініціативу .

Завданням   інтегрувального   етапу  процесу  формування  творчої активності   учнів  є   досягнення   ними  рівня  активного  засвоєння  способів  творчої  діяльності  та   їхнього  свідомого  використання ;  подальше відпрацювання   учнями  практичних  умінь  самоорганізації ,  саморегуляції , самоконтролю  і   конкретних   предметних  умінь  здійснення   пізнавальної  та  творчої  діяльності;  розвиток   творчих   здібностей   школярів   у   різних   формах творчої  діяльності.

Креативний  етап   процесу  формування  творчої  активності   учнів  має  на  меті   досягнення   ними  стійкої   творчої  спрямованості  у   всіх   видах  діяльності; високого   рівня  розвитку   мотивації  творчої  діяльності,  що  дає  змогу  особистості  реалізувати   свій   творчий   потенціал;  розкриття  неповторної індивідуальності  школяра,  винятковості   власної  творчої  діяльності,  що  має оригінальний   перетворювальний  характер.

Формування  творчої  особистості  учня  у   навчально- виховному   процесі слід   розглядати   як   процес   фасілітації,  тобто  як   створення  умов  з  метою  полегшення,  сприяння,  стимулювання,  активізації   розвитку   творчих  можливостей   учнів.

Формування  творчої  особистості  є   головною  метою   педагогічного  процесу,  потребує   особливої  уваги  і   детального   вивчення .

Проблеми обдарованих дітей

 З першими проблемами батьки стикаються незабаром після народження обдарованої дитини. Його підвищена активність доставляє батькам масу незручностей: проблеми зі сном (такі діти, як правило, сплять набагато менше звичайних дітей), з їжею і т.д. роблять життя батьків зовсім непростою. Потім починаються труднощі, пов’язані з підвищеною пізнавальною активністю обдарованого малюка. Така активність має багато неприємних наслідків: зламані телефони і електроприлади, розібрані годинник і швейні машинки, – все, що потрапляє під руку обдарованій дитині, може стати предметом його ненасичується цікавості. Ця риса викликає незадоволення батьків.

Серед інших проблем, що хвилюють батьків обдарованих дітей, – нескінченні питання, які задають ці діти, а також (і це особливо часто) труднощі, які виникають у обдарованих дітей на ранніх етапах шкільного навчання. Справа в тому, що як правило, в обдарованої дитини досить рано формується зона його особливих інтересів. На шкільні предмети, які з ряду причин опиняються за межами цієї зони, в обдарованої дитини просто не залишається ні часу, ні бажання. Багато, дуже багато терпіння потрібно батькам, щоб подолати цю проблему.

Інший рівень проблем – це обдарована дитина і суспільство. Центральний пункт цієї проблеми – антиінтелектуалізм, поширений в суспільстві. Фетишизація “звичайної”, “середньої” людини, недовіра до “розумників” – все це пронизує сучасне суспільство.

Основне наслідок з цього – прагнення багатьох батьків бачити свою дитину такою, як усі. Врезультаті страждають не тільки батьки, а й самі обдаровані діти, для яких головним стає не виділятися, не виглядати “білою вороною”. Все це вкрай негативно сказуєтся на їх самооцінці, а в кінцевому рахунку на формуванні особистості.

Любіть своїх дітей и приймайте їх такими,які вони є – це Ваш обов’язок!!!

Останні коментарі

Архів